ГО "Батько МАЄ ПРАВО" проти Верховного суду України
(кримінальна справа щодо протиправного висновку ВСУ у постанові №6-2445цс16 від 14 грудня 2016 р)
23 березня 2017 року об 11:00, Печерський райсуд, Київ, Хрестовий провулок, 4
Дискримінація чоловіків в Україні.
Україна ділить перше місце за кількістю розлучень у світі з РФ, але справа не тільки у цьому.
Верховний суд України продовжив ганебну практику радянських судів, коли головним при винесенні рішень судів був не закон, а позазаконна практика.
В Україні у 99% випадках суди визначають місце проживання дітей з матір'ю, керуючись ... не нормою українського законодавства, вчиняючи ці дії у порушення Конституції та законів України.
Суди, зазвичай, формально підходять до слухання справ по визнанню місця проживання дитини і врешті-решт застосовують так званий «Принцип 6 Декларації прав дитини» 1959 року. Йдеться про те, “що малолітня дитина у виключних випадках може бути розлучена зі своєю матір'ю”.
За своєю правовою суттю декларації не є міжнародними договорами, не ратифіковані національним законодавством, а це означає, що вони не можуть бути застосовані українськими судами. Не можуть, але застосовуються…
Українські суди десятиріччями беруть одне речення з Декларації і на його підставі позбавляють всіх батьків України навіть теоретичного права на визначення місця проживання дитини – з батьком.
Власне, саме ці протиправні дії судів і покладають початок широкому розповсюдженню дискримінації прав чоловіків за гендерною ознакою, що позбавляє їх прав на виховання власних дітей. Це нищить відповідальне батьківство поза шлюбом, завдаючи дітям та суспільству непоправної шкоди.
Аргумент #онажемать у практиці судів зводить нанівець всю доказову аргументацію сторони батька, що є порушенням конституційних принципів здійснення правосуддя, а саме:
• Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом;
• Законність. Правосуддя в Україні здійснюється у повній відповідності до законодавства України.
• Рівноправність сторін у процесі.
14 грудня 2016 року Верховний Суд України видав постанову у Справі 6-2445цс 16, де не тільки протизаконно назвав Декларацію – нормою українського права, а й видав правовий висновок ВСУ, яким зобов’язав всі суб’єкти владних повноважень та суди дотримуватися цієї частини «Принципу 6. Декларації прав дитини» – «малолітня дитина у виключних випадках може бути розлучена зі своєю матір'ю». І цим, фактично, позбавив будь-яку дитину до 14 років навіть теоретичного права на визначення місця її проживання з батьком.
Наслідки цього рішення страшні. Щоб уявити що саме сталось можна навести приклади протиправних дій суду касаційної інстанції, який декілька раз, керуючись даним Принципом Декларації – віддавав українських дітей на окуповані території, та віддав дитину матері, яка 6 разів лікувалась від алкогольної залежності.
Після прийняття такого висновку ВСУ, дискримінація стала практично нормою українського правового поля! Верховний суд ухвалив дане рішення у порушення ст.8, 9, 24, 92 Конституції України, ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших законів. Верховний суд навіть не дослухався до кількох рішень Конституційного суду України.
Держава Україна, руками Верховного суду фактично інституціалізувала дискримінацію батьків за гендерною ознакою!
ГО «Батько МАЄ ПРАВО» подало повідомлення про злочин до Генеральної прокурори України на всю колегію Верховного суду України, за ознаками злочину, що передбачає покарання по ст.375 Кримінального кодексу України «Встановлення суддями завідомо неправосудного рішення».
Генеральний прокурор України, всупереч імперативній вимозі закону, уникнув відкритя кримінального провадження.
ГО «Батько МАЄ ПРАВО» подало скаргу до слідчого судді Печерського суду на визнання бездіяльності Генерального прокурора України і зобов’язання вчинити дії, а саме внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
23 березня 2017 року об 11 годині в приміщення Печерського районного суду м.Києва буде слухатись справа, наслідком якої має стати відкриття кримінального провадження проти всієї цивільної палати Верховного суду України.
На суд з’їдуться десятки відповідальних батьків, матерів, бабусь і дідусів з різних куточків України. Кожен їде відстояти тисячі доль дітей, які стали заручниками злочинного рішення Верховного суду України. Ми маємо відстояти право на справедливість і перекрити дорогу геноциду відповідального батьківства.
Головне питання для суспільства – чи можливо в рамках закону відмінити ганебний протиправний висновок ВСУ? Так це можливо. Є два шляхи.
Перший – якщо судді Верховного суду України отримають покарання за вчинення злочину.
Другий – якщо нова колегія суддів Верховного суду ухвалить новий, справедливий висновок.
Але діючі судді ВСУ саме проходять конкурс на довічне зайняття посад вже в новому Верховному суді. Чи мають на це якесь право, судді, які незаконно дискримінували Громадян України?
Збір небайдужих та представників ЗМІ
23 березня 2017 року о 10:45 годині за адресою Київ, Хрестовий провулок, 4 (приміщення Печерського районного суду м. Києва).
http://batkomaepravo.org/courts-cases/report-crime